Заноза в п'ятницю. Інтерв'ю з Андрієм Гордєєвим

Зізнаюся - я обожнюю брати інтерв'ю в ілюстраторів! І сьогодні у нас в гостях якраз один із найкращих представників цього покликання - Андрій Гордєєв. Його роботи хочеться довго-довго розглядати, вдивляючись у кожну деталь, вивчаючи кожен штришок і закарлюку. Та що вже роботи, скільки цікавого він нам повідав - хочеться розібрати на цитати всі його відповіді:-)

Привіт, Андрію! Раді, що погодився дати інтерв'ю. Розкажи для початку про те, як ти примудряєшся знаходити такі класні та неординарні ідеї для своїх ілюстрацій?

Привіт! Дуже радий, що вам цікаво дізнатися мою думку!

Мені дуже пощастило, що я знайшов себе, свою професію і свій стиль малювання, який полягає в тому, що я малюю себе в кожній картинці. І намагаюся робити це не заради грошей, а для краси, щоб подобалося мені та іншим.

Ти, як і Філ Дунський, родом із Хабаровська. У вас там, чи що, природа якась особлива, що сприяє розвитку художніх талантів? :-)

У нас дуже незвичайне місто. Я був там нещодавно зі своєю дружиною, їй теж дуже сподобалося, навіть їжа у нас там особлива - суміш російської, китайської та корейської трохи, тож не дивно, що з'являються незвичайні ілюстратори на таких харчах.

Користуючись такою нагодою, хочу Філу передати привіт - джейгурудев, брате!

А що тобі найбільше подобалося малювати в дитинстві? Чи придумував нових героїв?

Коли був зовсім маленький, років у сім, малював Рембо, Черепашок-ніндзя, козаків і решту вражень із телевізора, вони, напевно, тоді були найяскравішими. У період статевого дозрівання не дуже гарні картинки малював, а в старших класах вів один великий зошит з усіх предметів, у якому ілюстрував найяскравіші на той момент враження. Про життя класу, про те, яким може стати випускний, про вечірки тощо.

Дуже шкода, що зошит загубився, але щось із дитинства залишилося, і це здорово.

Ти закінчував якісь спеціальні художні школи, коледжі?

Я завжди знав, що стану художником, незважаючи на усталену в ту пору думку про те, що це маргінально. З дитинства відвідував гуртки, художку. Вступив на престижну архітектуру, але не зміг закінчити, бовтався там та сям, поки не згадав, що я повинен стати художником.

Це стало непоганою базою для початку, в інституті встиг помалювати гіпсові голови Аполлонів і куби, що полегшило мені життя.

Чи довго визначався зі стилем?

Довго і болісно, копіював, спочатку нічого не виходило. Для копій не маю твердої руки. То в корелі пробував, то у фотошопі, то фарбою. Врятував той самий шкільний зошит. Я зрозумів, що треба бути собою, довіритися своїй руці, вона сама все намалює. І відтоді років 5 я розвиваю свої вміння. Часом роблю щось несхоже на свої старі картинки, намагаюся експериментувати. Відтоді я, звичайно, пристойно просунувся, і можу впоратися з багатьма завданнями в ілюстрації.

Назви 5 іменників, з якими у тебе асоціюються твої роботи?

Не можу відповісти як ви просите, але вони мені подобаються.

А за яку роботу ти отримав свій перший гонорар?

Мабуть, це був місцевий Хабаровський журнал, за 250 рублів дівчинку якусь малював на лижах, вона тоді дуже крива вийшла і скоріш за все картинку не надрукували. Хоча, ще в дитинстві мені вдавалося приторговувати картинами.

Розкажи про свій шлях від таланту-початківця до гуру ілюстрації.

Спочатку я працював дизайнером, дуже багато чому навчився в ту пору, особливо в студії Наднова. Паралельно малював здебільшого для себе, викладав у жж, на фріланс.ру, і поступово почалися замовлення. У якийсь момент я зрозумів, що зможу прожити на ці гроші, і пішов у фріланс. Перший час було непросто, але після першого рекламного проєкту для іноземного агентства, для бренду TWIX, зрозумів, що я на правильному шляху, і треба малювати далі. Велике спасибі всім, хто зробив інтернет, навіть не знаю, що б я без нього робив, як би і ким би працював.

Опиши процес роботи над комерційними ілюстраціями. Адже він відрізняється від тих, які ти малюєш виключно для задоволення?

Процес один і той самий - постаратися зробити красиво і не лінуватися. Для себе зараз дуже мало малюю - багато комерційної роботи. Але нещодавно зробив благодійний проєкт для дитячого залу йоги в Москві, серію ілюстрацій, в якій схрестив російське народне і йогу. Ці файли викладені в інтернет і доступні для скачування, будь-хто може їх використовувати на свій розсуд.

Якими девайсами ти користуєшся для малювання?

Фотошоп і ваком інтус 3, поки що все влаштовує, але хочу спробувати сінтік.

Можеш назвати ті проєкти, робота над якими принесла найбільше кайфу?

Мене вставило на рекламі GASOFAST, я небайдужий до Босха і був радий, що випала нагода його процитувати. Ідея принта полягає в тому, що з'їдені людиною тварини хуліганять у шлунку і не хочуть звідти йти, а ліки допоможуть їх звідти прогнати. Вийшла практично реклама вегетаріанства, і це здорово!

Скажи навскидку, який у тебе відсоток замовників російськомовних та іноземних?

Завжди по різному, просто зараз відсотків 70 з Росії, а ще недавно було навпаки, а до цього було ще якось. З Америки багато роботи, оскільки мене прийняли в одне з американських агентств. Також я перебуваю в кількох європейських агентствах, але щось мало поки що від них толку. Варто зазначити, звісно, що працювати з російським замовником стало і приємніше, і вигідніше, ніж раніше, але нам ще треба працювати в цьому напрямку.

А чи бувало, що ти відмовлявся від замовника вже після старту роботи над його проектом? Якщо так, то які були причини?

Таке трапляється, але все рідше. Основна причина відмови - клієнту потрібно щось інше. Це досить тонкий момент, я вчуся це відчувати гостріше. За прикладами робіт, за брифом тощо.

Чи не думав перейти в мультиплікацію?

Мене приваблює інший напрямок - сучасне мистецтво, я поки що осторонь і придивляюся, але мені безумовно хочеться розповісти глядачеві свою думку про те, що відбувається навколо. Тільки б знайти форму. Мультики, звісно, теж класно, зараз навіть є запит на розробку персонажів і загального вигляду мультика від каналу 2Х2, але не знаю, чи вдасться у мене.

Бачила у твоєму ЖЖ роботи в жанрі стріт-арт. Наскільки серйозно це твоє захоплення?

Це спроба вийти в інший формат і класна можливість встати з-за компа. У принципі, це цікаво, нещодавно нас із дружиною запрошували на фестиваль стріт-арту в Казані, ми забабахали пристойну стіну, полазили по сходах, розім'ялися врешті-решт. Наша робота була присвячена місту, ми зобразили свою версію народження татар.

Що скажеш про Бенксі?

Мені не цікавий соціальний і політичний підтекст у його роботах, у житті є цікавіші та важливіші теми, ніж глобальне потепління та інша глобальна тематика. Мені більше подобається, коли художники роблять красиві стіни, які взаємодіють з навколишнім простором, коли стріт-арт зроблений для міста і городян.

Як би ти охарактеризував сучасне мистецтво?

Я ще погано розбираюся в цій темі, як глядач, можу відзначити, що мало красивого і доброго. Для художника найголовніша тема - бог, по-моєму, дедалі більше авторів це забуває.

При цьому сучасне мистецтво - прекрасне дзеркало, у ньому відбивається сьогоднішній світ.

Хто з сучасників тебе надихає?

Ще рік тому назвав би кілька імен, але зараз із задоволенням роздивляюся класику, дуже мені сподобалося в пушкінському музеї, в останній візит до Москви. Особливо мені запам'яталися візантійські ікони.

Як ти вважаєш, звідки з'явився наш Всесвіт?

Це довга історія, про це можна почитати в будь-якому релігійному писанні, в будь-якій традиції, вони майже ідентичні.

Де бачиш себе через 5 років?

Де завгодно. Головне, я буду зі своєю коханою дружиною, сподіваюся, на той час із дітками, любитиму батьків, малюватиму по роботі, і робитиму щось безкорисливо для інших.