Заноза в п'ятницю. Інтерв'ю з Радиславом Гандапасом

Ми взяли інтерв'ю у гуру ораторської майстерності, лідерства та мотивації - підприємця Радислава Гандапаса. Розповідає про те, як завоювати любов публіки, про правильну постановку цілей і про свою музу.

Здрастуйте, Радиславе! Спасибі, що погодилися дати інтерв'ю. Для початку хотілося б дізнатися про те, з чого ви починали? Що надихнуло обрати саме цей шлях?

На перший погляд усе виглядало, як ланцюжок випадковостей. Але якщо подивитися уважніше, ми побачимо, що я все життя йшов до того, чим із задоволенням займаюся зараз.

Колись я працював шкільним учителем. У мене було враження, що моя робота мало кому потрібна. Судячи з того, як платила держава - їй вона потрібна не була. Судячи з того, як поводилися з молодими вчителями керівники школи - їм теж. Про дітей і говорити не доводиться. Уже тоді я мріяв займатися тим самим, але з тими, кому це буде потрібно.

Сьогодні мені не платить держава і наді мною немає начальників. А люди, яких я навчаю на тренінгах, приходять з власної волі, платять пристойні гроші і слухають з інтересом та увагою. Мрія здійснилася.

Ви - чудовий оратор. Цікаво, де ви навчилися майстерності публічної мови?

Найкращий спосіб опанування навички - практика. Крім того, коли 16 років викладаєш ораторське мистецтво, освоюєш його краще за будь-якого практика. Є такий спосіб самонавчання - навчати інших. Спробуйте дитині пояснити часи в англійській мові, зрозумієте самі й запам'ятаєте назавжди.

Ви працюєте з дуже великими і відомими компаніями. Як у вас вийшло завоювати клієнтів такого польоту на самому старті кар'єри?

Найперший комерційний тренінг я провів на запрошення моєї колишньої однокурсниці. Це була швейцарська компанія зі світовим ім'ям. Недолік моєї кваліфікації був біт картою нашого знайомства. Маючи таку компанію в резюме, було вже простіше пропонувати тренінги серйозним компаніям. Хоча, відверто кажучи, в перші роки клієнти були найрізноманітнішого масштабу.

Розкажіть, у вас є команда? Скільки людей, які обов'язки виконують?

Зараз мені допомагають лише три людини, але кожен робить це з таким ентузіазмом, що вартий сотні. Я емпірично дійшов до того, що велика структура при тренері не потрібна, рано чи пізно вона перестає контролюватися і починає паразитувати на тренері.

Чи проводите ви тренінги за межами пострадянського простору? Якщо так, то в яких країнах вас зустрічають найтепліше?

Я вдячний своїй професії, за допомогою якої я побував із тренінгами в Чехії та Марокко, Туреччині та Єгипті, Голландії та Норвегії... але... у всіх цих країнах я проводив тренінги для наших, які приїхали туди на кілька днів на корпоративний захід. Зараз ми обговорюємо з організаторами можливий тренінг у Німеччині для німців. Особисто для мене це не більше, ніж "прикольний досвід". Перспективи виходу на міжнародний ринок я поки що не бачу. Хоча...

Як ви ставитеся до вебінарів? Чи берете ви в них участь?

Коли я провів перший вебінар, мені страшенно не сподобалося. Я звик працювати в живому і безпосередньому контакті з аудиторією. Але мені доведеться їх проводити більше і більше. Цього вимагає динаміка і вектори розвитку ринку.

На яких конференціях і заходах вас запрошують виступати частіше?

Частіше на корпоративних мотивувальних конференціях.

Ось є такі люди, їх називають "тролі". Чи стикалися ви з ними на своїх виступах? Як з ними максимально ефективно вести діалог? Якщо в онлайні їх можна проігнорувати або забанити, то як чинити в офлайні, коли троль стоїть прямо перед вами, чекаючи реакції?

Протягом уже кількох років я не знаю, що таке "складна аудиторія". Як правило, мене приходять послухати люди зацікавлені. І такого троля, з'явись він в аудиторії, вони швидко задавлять самі, без моєї участі.

Які комплекси найчастіше стають перепоною для людини, що боїться виступати публічно? Як із ними боротися самостійно? Чи не обійтися без професійного втручання?

Банальне обмежувальне переконання "я не оратор". Більшість без жодного вагомого аргументу зарахувала себе до "неораторів" і вважає, що для того, щоб зняти це прокляття, потрібен тренінг і роки практики. Тому тренінги з публічної мови ніколи не втратять актуальності. Головний меседж грамотного тренінгу з ораторського мистецтва - не "дивись, як треба!", а "дивись, у тебе виходить!".

Як вважаєте, чи потрібно вводити в шкільну програму таку дисципліну, як "ораторська майстерність" або "комунікаційна культура"?

Вводити-то потрібно. І вводять. А кому це викладати? Хто готуватиме ораторів? Нудні й озлоблені вчителі, які начиталися чергової нісенітниці про Демосфенів і Цицеронів?

Як ви вважаєте, харизма - це дар чи наполеглива робота над собою?

Як і всякий подібний ефект, це сума генотипу (вродженого) і фенотипу (напрацьованого протягом життя).

Можете розповісти, як правильно ставити перед собою цілі. Чи є якийсь загальний набір правил, чи все індивідуально?

Найголовніше - потрібно ставити собі СВОЇ цілі. Переважна частина людей женеться за тим, що більшість вважає гідним того, щоб до цього прагнути. Власний будинок, яхта, Порш Кайенн.

Життя людина проживає в гонитві за хибними цілями, в той час, коли воно має бути гідним, комфортним і безпечним. Водночас, життя не зводиться виключно до того, щоб забезпечити себе їжею та машиною.

Спираючись на власний досвід, можете розповісти, що є найкращою мотивацією для людини на шляху досягнення цілей?

Втеча з пекла завжди мотивує більше, ніж дорога на небеса. Складнощі, проблеми, загрози - найкращі мотиватори.

Які праці з психології ви порадите прочитати для кращого самопізнання і розуміння оточуючих?

Для пізнання себе і оточуючих потрібно читати не психологічну, а філософську літературу: Монтень, Шопенгауер, Ільїн. Серйозною втратою сучасної ділової людини я вважаю переорієнтацію з художньої літератури на набагато менш глибоку - ділову. Необхідно повернути баланс: Гоголь, Гончаров, Чехов

Чиї промови, виступи ви вважаєте найкращими і максимально надихаючими? Чому?

Найблискучіший виступ, який мені доводилося бачити - першотравнева промова Фіделя Кастро. Чому? Та сама втеча з пекла.

Коли вас можна буде послухати в Харкові? Чи планується своєрідний тур Україною?

Цього року в мене буде кілька проєктів на території України. Великі тренінги в Києві, Одесі, Донецьку. У Києві буде також конференція з моєю участю. І це місто ми відвідаємо у спільному турі з Робіном Шармою. На мої тренінги в різних містах Росії прилітають люди з Сибіру, Казахстану, Уралу, якщо в моєму розкладі не бачать свого міста. Україна не така гігантська країна, я не бачу проблеми в тому, щоб приїхати з Харкова до Одеси, або із Запоріжжя до Києва для участі в моєму тренінгу. Якщо сидіти у своєму місті й чекати на мене, можна або не дочекатися, або безповоротно втратити час, який міг би наблизити вас до іншого, нового життя, яке б вас більше тішило.

Чи не плануєте випустити нову книжку? Попередні публіка сприйняла на ура. Якщо так, то на якій темі сконцентруєтеся?

Зараз я готую до видання свою першу книжку про лідерство. Точніше, в роботі одразу три. За кілька днів я зустрічатимуся з видавцем, який завжди бере активну участь на етапі формування ідеї та концепції. Після цієї зустрічі я визначуся, на якій із книжок зосереджу свою увагу насамперед.

Як ви ставитеся до соціальних мереж? Це нова перспективна гілка комунікацій чи загроза реальному спілкуванню?

Для кого як. Комусь потрібно вбити час, комусь хочеться інтимного спілкування, хтось розвиває ділові зв'язки. Особисто в мене в Однокласниках - мої реальні однокласники. Якби не ця соціальна мережа, нам би не вдалося зібратися на 25-річчя випуску і підтримувати стосунки один з одним. Ми живемо в шести країнах на різних континентах.

Як вам вдається все встигати? Поділіться своїм секретом тайм-менеджменту.

Ніякого особливого секрету немає. Потрібно просто з віддачею робити те, що робиш. Працювати, відпочивати, вчитися. І, навіть нічого не робити, потрібно з віддачею :-)

У вас є муза?

"Моя дружина - мій найкращий товариш по чарці", - цю фразу я жартома повторюю дуже часто. І це правда. Багато хто прагне з дому до друзів і приятелів. А я дуже ціную таку рідкісну можливість. Іноді, вклавши дітей, ми вирішуємо "по ковточку". І просиджуємо півночі за пляшкою Ельзаського Гевюрцтрамінера або Moet Сhandon за найрізноманітнішими розмовами. Години пролітають непомітно, а цих годин спілкування мені вистачає надовго. Вони мене надихають. На щастя, зараз ми стали проводити часу більше. Півтора року тому в нас народилася донька і декретна відпустка вирвала мою Аню з корпоративного пекла. Вона - сейлз-директор великої західної компанії. Ми прийняли рішення, що вона не повернеться туди, а працюватиме зі мною. Зараз весь її досвід побудови продажів, переговорів і менеджменту працює на нашу спільну справу.

Де ви бачите себе через 5 років?

Через п'ять років я бачу себе енергійним, не схожим на свої роки, підтягнутим чоловіком, готовим за місяць зустріти п'ятдесятирічний ювілей, підбити підсумки першої половини життя, і побудувати далекосяжні плани на другу :-)