Заноза в п'ятницю. Інтерв'ю з Денисом Серебряковим

Ми взяли інтерв'ю у володаря букв, рисок і закарлюк - дизайнера-шрифтовика Дениса Серебрякова. Одними шрифтами Денис не обмежується, і експериментує ще й з логотипами. В результаті чого носить почесне звання члена Союзу дизайнерів республіки Білорусь.

Досьє:

Живе і працює в Мінську.

Спеціаліст з розробки всіх елементів айдентики. Особливу пристрасть має до шрифтів і типографіки.

Подивитися роботи Дениса можна на його сайті або в ЖЖ.

Привіт, Денисе! Дякую, що погодився поспілкуватися. Почнемо зі стандартного, але все ж таки цікавого для нас запитання - де народився, навчався, що надихнуло стати дизайнером?

Привіт. Народився в Пінську, Білорусь. Малював з дитинства, батько (інженер-конструктор) прищеплював особливий системний погляд на навколишній світ. Після завершення школи навчався комерційної діяльності на економічному факультеті, а паралельно працював дизайнером (так мені здавалося).

Через деякий час відчув необхідність у спеціальних знаннях - навчався на практиці в художній майстерні в одного графіка. Навчання в університеті, робота і майстерня проходили одночасно - виходила незвичайна суміш. Мені подобається згадувати той час.

Зізнавайся, у першому класі, коли дітей вчать писати, ти намагався зробити літери нестандартними й красивішими, ніж показувала вам учителька?

По-справжньому замислюватися про те, що роблю і ким хочу стати, став тільки після школи, коли влаштувався працювати.

Який був твій улюблений предмет у школі? Чому?

У різні періоди були різні: на початку - малювання і креслення, до кінця - математика. Складно сказати чому, у школі мало що відбувалося усвідомлено.

Розкажи, як починався твій кар'єрний шлях?

Надихнуло мене створення вивіски для сімейного магазинчика, яку відніс до рекламної агенції, щоб її виготовили. У цю рекламну агенцію я незабаром і влаштувався працювати. Так усе почалося.

Що було найважчим, а що давало сили рухатися вперед, до нових відкриттів?

Найважчим були знання (так відбувається і зараз) - не отримання, а використання їх. Вони ж і були рушійним фактором.

Що для тебе означає членство в Спілці дизайнерів Білорусі?

Визнання.

Що тобі найбільше подобається у твоїй роботі?

Найбільше подобається те, що все залежить від мене.

Що тебе приваблює у шрифтах?

Шрифт - це інструмент, який часто може вирішити всю задачу відразу. Мені подобається думати, що я роблю такі інструменти.

Назви шрифти, які оптимально підходять для вебу? А які навпаки - категорично заборонено використовувати на сайтах?

Думаю, що немає жодних обмежень. У всього є контекст та ідея. Головним цензором використання чи не використання якогось шрифту є той, хто ними оперує.

А чи є шрифти, які де не розмісти - скрізь підходять? Так би мовити, універсальні?

Так, такі є. Це класичні приклади, так би мовити світове шрифтове надбання людства.

Як ти ставишся до фрази "пограй шрифтами"?

Нейтрально.

Як проходить процес розробки нового шрифту?

Усе починається, як зазвичай, з ідеї. Потім пошук закономірних графічних ходів у побудові різних букв. Коли ідеологічно шрифт придумано, залишається справа техніки: намалювати всі знаки, помістити їх у редактор і налаштувати шрифт.

Чи існують сексуальні шрифти?

Я не впевнений.

Де ти черпаєш ідеї для розробки концепцій логотипів, шрифтів?

Цікаво те, що логотипи і шрифти взаємопов'язані. Більшість моїх шрифтів (випущених і невипущених) зроблені саме за мотивами моїх же логотипів.

А взагалі, ідеї мене оточують навколо: старі вивіски, написи... хотілося б помічати все.