Сьогодні в гостях у "Занози" людина-енерджайзер, засновник одного з перших діджитал-агентств в Україні - Юрій Бабич. В інтерв'ю Юра розповів нам про перші кроки СОХО до успіху, про роль котиків в інтернеті в боротьбі за добро, загалом не буду переказувати - просто читайте!
Досьє:
Живе і працює в Києві.
У 2005 році заснував студію дизайну Polk.
У 2009 році спільно з партнерами заснував агентство цифрового маркетингу СОХО, в якому також став креативним директором.
Автор проєкту КотоФото.
Більше думок та ідей Юри можна прочитати в його Facebook.
Привіт, Юро! Раді бачити тебе в гостях. Почнемо розмову з розповіді про твоє дитинство. Ти весь такий ідейний і активний, страшно уявити, яким енерджайзером ти тоді був...
Привіт. Як постійному читачеві вашого блогу, мені лестить опинитися тепер і по той бік барикад.
У дитинстві був досить енергійним, як і зараз, утім. Завжди було чим зайнятися. Зараз ця звичка залишилася, і навіть на вихідних я завжди собі придумаю заняття. Не можу просто взяти й нічого не робити.
Ну а якщо говорити про ідейність і принциповість, то з віком дедалі більше й більше розумію, що є "моя думка і неправильна". Іноді це допомагає, іноді шкодить. Але досить часто я виявляюся правий :-)
Розкажи, як тебе занесло в маркетинг?
Насправді, моя робота в інтернеті почалася з одного невеликого, але доволі популярного свого часу дніпропетровського порталу kryto.com, там я займався всім, від пошуку клієнтів до дизайну. У нас була невелика команда, і вже в 97-98 роках ми намагалися продавати рекламу на майданчику. Зараз я розумію, що ми з'явилися з цим порталом завчасно, ринок був не готовий. Але тоді нам доводилося мало не доплачувати, щоб клієнти розміщували банери у нас на порталі.
Потім була студія WorkRocks, яку ми заснували разом з Єгором Шустиком. І на той момент про нас говорили дуже багато людей. Я думаю, немає нікого зі "старої школи", хто б не чув про WorkRocks. Але мені хотілося розвиватися і рости в професійному плані - я покинув команду і переїхав до Москви, щоб "прокачати скіли".
Прокачав, і волею долі опинився в Києві, і побачив тут потенційний ринок у зародку - з погляду московського підходу, в Києві було не оране поле. Побачивши можливості, я відкрив у Києві студію Polk 2005 року.
Так все і закрутилося. Одразу великі клієнти, цікаві проєкти. Одним із перших клієнтом був Ukrainian fashion week, ми тоді зробили редизайн їхнього логотипу і розробили фірмовий стиль. Усе ухвалили буквально в останні дні перед запуском івенту і, коли нас запросили на сам захід, щоб познайомити з "правильними людьми", то виявилося, що в нас немає ні візитівок, ні логотипу, і навіть немає назви... Усе вигадали за кілька годин, зареєстрували домен, надрукували візитівки, якими ми користуємося й донині. За що окремий респект Олегу Нобру.
Ось так, якщо дуже коротко про шлях у маркетинг.
Поговоримо про СОХО. Розкажи, з чого починав побудову своєї компанії, хто допомагав, які були труднощі?
Почалося з кризи 2008-го року. У такі періоди особливо гостро відбувається переоцінка цінностей і особливо швидко працюють мізки.
На той момент я був керівником студії дизайну Polk, і за часів кризи клієнти студії почали масово згортати свою діяльність. Стало зрозуміло - дизайн і сайти самі по собі вже не потрібні, і клієнтам потрібен комплекс пропозицій в інтерактивному середовищі, а сайти самі по собі не завжди могли вирішити ці завдання. Також у цей період я познайомився з Юрою Гладким. Знайомство було випадковим, але як відомо - випадковості не випадкові. І ось після недовгих обговорень втрьох: я, Саша Кайданник і Юра Гладкий, вирішили далі йти разом, бо в кожного з нас була чітка компетенція у своєму напрямку діяльності.
За 1 вечір ми придумали назву, а вранці наступного дня в нас уже був логотип і домен. І почалося...
Почалося все з блогу на домені coxo.com.ua - ми писали про різні іноземні кейси в цифровому меркетингу. Про нас заговорили, але ми використовували методи "партизанської війни", тобто люди самі розпускали чутки про нас, а ми тим часом ніяк не афішували свою причетність до СОХО. Це дало відчутний поштовх восени 2009 року, коли ми розкрили карти і почали працювати як "Агенція цифрового маркетингу", тоді просто не було такого терміну як "діджитал агентство".
Якщо говорити про труднощі, то очевидною і найбільшою трудністю був процес освіти клієнтів: доводилося постійно пояснювати, що ми пропонуємо, що саме це їм зараз потрібно, і далі доводити ефективність своїх дій.
Звісно були фейли, але удач і успіхів було більше.
Як ви заробляли перших великих клієнтів?
Як це часто буває, перші клієнти - це були знайомі або друзі знайомих, які нас всіляко рекомендували і просували. Нашими першими клієнтами були "Якіторія", LG і "ОРТ-кіно".
Мені дивно писати, але тоді клієнти були сміливішими, чи що. Згадати кейс фільму "Чужа" або Sun Element для LG з вигаданим нами героєм астрономом Захаром Риковим.
Поряд із масою обмежень, що диктуються законодавством або жорсткими корпоративними стандартами, часто ми спостерігаємо небажання клієнтів ризикнути, поставити на карту все на шкоду стандартним рішенням. А стандартні рішення призводять до гарантованих, але таких самих стандартних результатів. Ми ж завжди хочемо більшого.
Чи є у вас чітке уявлення про те, який він - клієнт СОХО? Назви ці характеристики.
Ідеалізувати клієнта - затія невдячна. Насамперед клієнт СОХО - це клієнт, який довіряє баченню агентства. Довіра тут найважливіше.
Але, на жаль, трапляються клієнти із "синдромом білки" і в них прокидається художник-дизайнер. Але це вже тема для окремого інтерв'ю.
Чи часто доводиться відстоювати свої ідеї перед клієнтом? І за допомогою чого ви їх переконуєте в ефективності пропонованих вам рішень?
Зараз уже не так часто, але іноді доводиться. Як я говорив вище, клієнти просто бояться довіриться агентству, просто відпустити ситуацію, і ми деколи впираємося в "стіну принциповості", коли клієнт просто вередує і не розуміє, що деякі моменти в дизайні або в комунікації просто не настільки важливі, і для цілої картини - просто незначні.
Однак що більше ми у своїх доводах використовуємо цифр, то переконливішими вони стають. Науковий підхід у великій стратегії завжди більш переконливий, ніж емоційний заряд.
Якими проєктами СОХО ти пишаєшся?
Для мене СОХО - це не робота, а скоріше стиль життя. Я працюю практично постійно. Усі клієнти знають, що можуть завжди зі мною проконсультуватися з тих чи інших робочих і неробочих питань у будь-який час дня та, іноді, ночі.
Для мене немає важливих чи не важливих клієнтів або проєктів. На жаль, іноді бувають проєкти, в яких клієнт не повністю віддається баченню агентства, і ось тоді починається "додайте червоненького". Але таких проєктів - одиниці.
Якщо ви зайдете до мене на сторінку у facebook, ви побачите кілька постів про те, "що у нас найкрутіші дизайнери" або "найкрутіші 3D-шники". Я пишаюся не тільки проєктами, а й людьми, з якими працюю. І це для мене так само важливо, як і чудові проєкти.
Не можна працювати у своєму бізнесі. Ти в ньому живеш.
Якщо описати в трьох словах портрет людини їх СОХО, то що це будуть за слова?
Трьох слів буде дуже мало. Але якщо подивитися на ту команду, яка зараз у нас є, то я можу відзначити той факт, що всі молоді, амбітні, і до неподобства талановиті.
Яких людей ти в жодному разі не візьмеш у команду СОХО?
Ті, хто був у нас на співбесіді, для себе відзначили деякі нестандартні питання. Для мене важливо, яку музику слухає людина, який вона має вигляд, як вона розмовляє, і взагалі її погляди.
Якщо в людини немає смаку, ми не спрацюємося.
А що це за проект КотоФото? Яка твоя роль там? Які цілі?
Це моя особиста сторінка яку я створив, коли побачив успіх сторінки Саші Кайданника (MotoUkraine). Дивлячись на те, як на його сторінці щодня з'являлися нові люди, мені захотілося також створити щось веселе і цікаве, а так як у мене було багато фотографій мого кота, я вирішив ними ділитися зі своїми друзями в facebook.
Сторінка одразу ж стала набирати обертів і я почав "постити котиків" просто для підняття настрою всім шанувальникам. Так сторінка і розвивалася. Люди "лайкали, коментували і шерили", і це приводило нових людей. За всю історію сторінки, я одного разу використовував контекст, не заради вигоди, а "чисто так, подивитися". Зараз я можу стверджувати, що 99,9% людей на КотоФото - чиста органіка, всі живі й активні.
Багатьом здається це безглуздим заняттям, але я знаю точно, що я піднімаю настрій кожному зі 120 000 шанувальників сторінки і 1 000 000 користувачів, які бачать фотографії. Яскравим свідченням цього є щоденні позитивні повідомлення людей з різних країн про те, як їм подобається ця сторінка.
Кілька разів на сторінці ми допомагали збирати гроші на лікування хворих і бездомних тварин, і народилася думка створити на базі сторінки благодійний фонд. І ось, недовго думаючи, ми з однодумцями створили сторінку КотоФея і завдяки їй уже прилаштували кілька кошенят.
Я думаю, що всім рекламістам, які приносять "віртуальну" користь цьому світові, необхідно в якийсь період життя починати замислюватися про реальну користь, і всіляко допомагати цьому світові своїм нестандартним мисленням.
Я знаю багато прикладів людей, які, працюючи в рекламі, допомагають місту, беруть участь у різних благодійних і соціальних програмах. Допомагають дитячим будинкам, прибирають парки тощо.
Постійно зростаюча кількість подібних прикладів свідчить про те, що ми стаємо дорослішими і соціально-відповідальнішими. Це не може не радувати.
Що ти взагалі думаєш про котиків в інтернеті? Чи не деградація це суспільства?
Котики в інтернеті правлять світом соціальних мереж і реклами :-) Якщо ви подивитеся, то зрівнятися з котиками за ефективністю в рекламі може тільки використання знаменитостей або оголених бюстів цих самих знаменитостей.
Ну а якщо говорити про деградацію, то це окрема тема. Я думаю, якщо люди поститимуть котиків, спільнота від цього тільки виграє. Адже в цих тварин немає лицемірства і зла. Їхні емоції очевидні та зрозумілі. Краще постити котиків, ніж постити кадри насильства.
Усім - котиків! Усім - добра! :-)
Що скажеш про Instagram і його роль у діджитал-комунікаціях?
На конференціях чи майстер-класах я завжди кажу про те, що це мережа для тих, кому нічим себе зайняти в туалеті. І про це говорить статистика. Адже левова частка переглядів Інстаграму припадає під час "підкорення білого коня". Проте трендом останніх 2-3 років є соціальні мережі, в яких треба дивитися, а не писати чи читати (до слова про деградацію суспільства), і такими прикладами є Instagram, Coub, Pinterest. Там усе зрозуміло: побачив - емоція - лайк - комент.
Якщо подивитися ширше, то Інстаграм дійсно одна з найефективніших соц. мереж для рекламодавця. По-перше, там складно "вкрасти" контент. По-друге, контент там цінується вище, і простежити ефективність там простіше. Інше питання - як людей привести з Інстаграму в офлайн. Але і тут є маса вдалих прикладів.
Наприклад, зараз моя знайома продає речі для дітей просто за допомогою Інстаграму. Вона викладає фотографії та додає наявність розмірів. І все! За перший місяць обсяг замовлень перевищив 10 000 $ (а був лише Інтстаграм і "мімімішні" фотографії).
Думаю далі буде тільки цікавіше.
Які тренди в маркетингу виділиш на майбутній, 2014 рік? Що прийде нового, що піде старого?
На мій погляд, основним трендом у маркетингу-2014 буде загальна мобілізація, і бренди дедалі більше занурюватимуться в мобільний маркетинг. Ну а тим, для кого мобільний маркетинг і додатки будуть неефективні - для них буде корисна лідогенерація і CRM.
Також, на мій погляд, політична ситуація в країні дуже сильно впливає на рекламний ринок. Тому основним трендом 2014 року мені хотілося б побачити стабільність і розвиток країни та економіки в цілому.
Як думаєш, а якби ти жив, наприклад, у 12 столітті, то чим би ти займався?
Уперше ставлять таке запитання. Щоправда, дуже складно сказати. Але хотілося б думати, що я був би придворним радником у якогось князя або царя. Але в 21-му столітті мені подобається більше. Хоча б із погляду просвіти та гігієни :-)
Як ти вважаєш, звідки взялося життя на Землі?
Я атеїст по суті і цілком поділяю теорію Дарвіна, але думаю, що все ж таки перші молекули життя прилетіли до нас з інших планет. У всякому разі, дивлячись на кількість зірок у небі, мені в це віриться.
Як ти вважаєш, куди ведуть чорні діри?
Я не фахівець у космології і мені справді складно відповісти на це запитання, оскільки будь-яка відповідь буде тільки припущенням. Але тим не менш, я думаю, що ведуть вони в паралельний всесвіт. Адже в космосі все логічно і закономірно.
Яким бачиш себе і СОХО через 5 років?
Себе я бачу батьком сімейства з прекрасною дружиною і 2-ма маленькими розбійниками, що розсікають на яхті води карибського басейну. А СОХО - безумовно агентство-лідер не тільки українського діджитал-ринку. Іншу долю агентству з такою назвою придумати складно :-)
