Якщо я вас запитаю - а чи були ви коли-небудь у заручниках, то найімовірніше ви відповісте з упевненістю, що ні. І будете не праві. Бо кожен із нас бував рано чи пізно в заручниках, і для цього зовсім не обов'язково потрапляти до рук терористів - достатньо поставити самого себе в непотрібні рамки, піддатися силі обставин, опустивши руки, і ось, ми вже самі собі терористи.
Днями я дочитала чудову книжку, яку написав досвідчений парламентер, Джордж Колрізер, який врятував сотні заручників, що перебували в полоні в загарбників, а також сам неодноразово перебував у ролі заручника. Спираючись на досвід, він написав книгу "Врятувати заручника". Ось про неї і піде мова в сьогоднішній статті.
Коли ми самі в себе в заручниках
Страх, відчуття безсилля та регулярні стреси сприяють тому, що людина стає своїм власним заручником. Це називається "набута безпорадність". Під гнітом проблем ми стаємо апатичними і впевненими в тому, що все одно нічого не можна змінити. Так, ми стаємо бранцями обмежень, накладених на нас власноруч.
Щоб перестати бути заручником, потрібно побачити навіть у важкій ситуації якісь можливості та позитивні сторони, а також зрозуміти, що ми в змозі обирати те, як реагувати на ці проблеми та вирішувати, що буде в майбутньому.
Очікуючи змін тільки ззовні, ми скоро відчуємо, як слабшає в нас почуття задоволеності життям. Щоб справді змінити життя, потрібно подивитись усередину себе.
Фокус "Я" і внутрішнє бачення
Є така штука, як "самореалізоване пророцтво". Це коли ми самі собі передрікаємо успіх або провал. Так от, дуже важливо спрямувати фокус свого "Я" на досягнення успіху, а не навпаки. Крім того, дуже важливо розуміти мотиви поведінки, як своєї, так і оточуючих. Так ми зможемо підвищити ефективність комунікацій, виявляючи точки, на які варто робити наголос в аргументації зі співрозмовником.
Ми повинні розуміти, що можемо зробити майбутнє таким, як нам хочеться.
Емоційний зв'язок
У взаєминах важливо вміти встановлювати емоційний зв'язок. Автор наводить безліч прикладів, коли людям вдавалося уникнути трагічних наслідків, перебуваючи в заручниках. Саме тому, що в них виходило встановлювати глибокий емоційний зв'язок із загарбником. Як неодноразово повторює в книжці Джордж Колризер: "Люди ніколи не вбивають людей". Вбивства трапляються тому, що вбивця емоційно відсторонюється від жертви, він не сприймає її як людину, і тому з легкістю забирає життя. Лише встановивши емоційний зв'язок з агресором можна мати шанс на порятунок.
Людина, в принципі, істота соціальна, і нам дуже важлива наявність емоційного зв'язку з навколишнім світом. Такий зв'язок аж ніяк не обмежується людьми: домашні улюбленці, звички, і навіть робота. Коли ж емоційний зв'язок руйнується через різні обставини, важливо пережити біль втрати і відпустити. Інакше ми стаємо заручниками своїх емоцій.
Емоції дають нам змогу ладнати з людьми і світом. Контакти, підтримувані на їхній основі, дають змогу розв'язувати будь-які спірні ситуації та запобігають відкритим зіткненням.
"Опорний пункт"
Щоб переживати труднощі, важливо, щоб у житті були "опорні пункти" - те, що дає нам стимул до подальшої боротьби. Це можуть бути близькі люди, а можуть бути життєві цілі. Часом це може бути абсолютно чужа людина, з якою у важкій ситуації було встановлено емоційний зв'язок. Це може бути навіть предмет, наприклад, мотоцикл, з яким у вас пов'язані найкращі й найтепліші спогади. Висока самооцінка також слугує "опорним пунктом" - віра в себе і свої сили не дає нам здатися і припинити боротьбу.
Психологічні "опорні пункти" формують систему цінностей людини, допомагають осмислювати хворобливі переживання та бачити їхню користь.
Про управління конфліктами
Конфліктів не варто уникати. Хоча багато хто так і робить. Але що конфлікт? Лише наявність різних точок зору на ситуацію. Часто конфлікти призводять до конструктивних змін, є поштовхом до прогресу. Потрібно лише не замовчувати про їхнє назрівання, а "вивалити рибу на стіл" — тобто заявити про його наявність та обговорити. Проблеми потребують свого вирішення, інакше вони можуть призвести до нікому не потрібної катастрофи.
Але при вирішенні конфліктних ситуацій критично важлива взаємна повага, а також діалог та щирість. Вам може не подобатися опонент, але ви повинні прагнути вирішити суперечку шляхом переговорів та пошуку взаємовигідних рішень.
Принципи вирішення конфліктів:
- Не наживайте собі ворогів
- Людина ніколи не є проблемою
- Щиро намагайтеся допомогти опоненту зрозуміти його бажання та потреби
- Не піддавайтеся на провокації та контролюйте емоції
Навчіться бачити в кожній людині друга, а не ворога. Звичайно, не з кожним нам на шляху. Однак, почавши з розбіжностей, легко поставити на людину тавро "поганого".
Ефективний діалог
Не варто плутати порожню балаканину з діалогом. Адже діалог відрізняє саме те, що за його допомогою можна вирішити суперечки та розбіжності. У ході діалогу важливо ставити правильні питання, уважно слухати відповіді, щоб пізніше можна було перейти до переговорів. Діалог — це обмін думками.
Пасивність, знецінення, переформулювання теми та наддеталізація – головні перешкоди ефективного діалогу. Все це заважає виявленню потреб та інтересів опонента та встановлення емоційного зв'язку.
Як виявити ці перешкоди та усунути їх у діалозі? Насамперед потрібно ввести "штрафні картки" — зауваживши, що хтось блокує діалог, дайте йому таку картку. Стимулює.
Також потрібно запровадити заборону на такий вислів, як "так, але...". Тому що це "але" перекреслює все, що було сказано до "так". І це заважає переговорам.
Принципы ефективного діалогу:
- Принцип кількості - багатослівність ворог ефективного діалогу, тому обов'язково давайте висловитись іншим. Не перебивайте і обмежте своє повідомлення за обсягом сказаних слів. Говоріть коротко і ясно.
- Принцип якості – важливо, щоб сказане вами було зрозумілим співрозмовникам, щирим та чесним. Не використовуйте водяні вирази. Не сипте пустими фразами.
- Принцип актуальності – важливо, щоб усе, що ви кажете, відповідало темі. Не варто вести діалог убік. Це тільки заважає та знецінює бесіду.
- Принцип особистої включеності - вмикайте в комунікацію невербаліку. Покажіть співрозмовнику, що ви зацікавлені у вирішенні конфлікту не лише словами, а й жестами, мімікою.
- Принцип небагатослівності – використовуйте правило чотирьох речень. Говоріть лише найважливіше. Краще мало, але у справі.
У діалозі дуже важливе вміння слухати. І треба ставити багато запитань, щоб виявити справжні потреби опонента. Часто цим нехтують, і замість того, щоб слухати, в умі промовляють відповідь, або ж думають про те, коли співрозмовник договорить. Навчившись слухати, ми підвищимо ефективність комунікаційного процесу.
У діалозі ми прагнемо пошуку правди. При цьому відчувається емоційний зв'язок із партнером, що дозволяє розуміти справжній зміст його слів.
Переговорний процес
У ході переговорів на початковому етапі важливо встановити емоційний зв'язок із співрозмовником. Нехай у вас сотні розбіжностей, важливо заплющити очі, і відокремити проблему від людини. Ви повинні завжди пам'ятати, що не варто переходити на особи, і обговорювати потрібно лише конструктив. Важливо виявити не лише потреби співрозмовника, а й визначити цілі та завдання, яких ви плануєте досягти. Не витрачайте час на порожню балаканину, переходьте до діалогу. Тільки з його допомогою можна виявити істину.
Крім того, дуже важливо під час переговорів знайти спільні цілі, тобто використовувати стратегію "виграв-виграв". Важливо йти на поступки - так зростає ймовірність, що і вам зроблять поступку. Прагніть укладати взаємовигідні угоди, щоб підтримувати та розвивати відносини надалі.
Вмійте цінувати поступки. Даючи, ви отримуєте щось натомість. Принцип взаємності є універсальним.
Управління емоціями
Часто ми стаємо заручниками власних емоцій. Потрібно навчитися керувати собою та своїм емоційним станом, щоб не дозволяти почуттям нашкодити собі та оточуючим. Емоції це зовсім не погано, як ви напевно зрозуміли зі статті. Суть у тому, що важливо правильно до них ставитись, і, відповідно, керувати ними. Потрібно розвивати свій емоційний інтелект — здатність розуміти свої та почуття інших людей. Для цього потрібно розвивати такі компетенції, як самоусвідомлення, саморегуляція, соціальні навички та емпатію.
Емоції – це енергія. Використовуйте їх, щоб спонукати себе та інших людей до дій.
Замість висновку: прислухайтеся до себе, виявляючи, в яких ситуаціях ви берете себе в заручники, а в яких дозволяєте іншим брати над собою владу. Використовуйте запропоновані способи звільнення. Практикуйте щодня.
